освоєння землі

1) familiarization; mastering; mastery; assimilation

2) opening up; settling; developing ( нових земель)

1) виправлення; поліпшення, переробка

2) перевиховання

3) с.г. освоєння (землі)

4) меліоративні роботи, меліорація

5) утилізація (переробка, промислове використання) відходів

6) відновлення, регенерація

7) протест

8) юр. пред'явлення претензії; рекламація

9) (for) вимога повернути (щось); претензія (на щось)

* * *

1) виправлення, поліпшення, переробка; перевиховання

2) c-г. освоєння ( землі); меліоративні роботи, меліорація

3) утилізація, переробка або промислове використання відходів

4) cпeц. відновлення, регенерація; рекультивація ( земель)

5) протест; юp., кoм. претензія; рекламація; ( for) вимога про повернення ( чого-небудь); витребування ( справи)

6) вiйcьк. відновлення ( матеріальної частини е майна)

1. n

1) виправлення

2) освоєння (землі)

3) меліорація

2. v

1) виправляти, перевиховувати, морально відроджувати

2) виправляти

3) с.г. піднімати цілину; розорювати, освоювати (занедбані землі)

4) меліорувати; окультурювати; осушувати

5) вимагати повернення (чогось)

6) повернути собі (втрачене)

7) утилізувати, використовувати

8) відновлювати, регенерувати

9) військ. дезактивувати

10) відкликати (заяву)

11) кликати назад (людину)

12) (against) заперечувати (щось), протестувати (проти чогось)

13) юр. подавати апеляцію; оскаржувати

14) приручати

* * *

1) виправлення

2) = reclamation II

1) виправляти, робити кращим ( кого-небудь); викликати ( моральне) відродження

2) c-г. піднімати, зорювати ( цілину); освоювати ( занедбані землі); меліорувати; окультурювати, осушувати

3) вимагати назад, витребувати; повернути собі ( втрачене); одержати або взяти назад

4) утилізувати, використовувати; cпeц. відновлювати, регенерувати

5) вiйcьк. дезактивувати

6) приручати (особл. сокола)

7) icт. відкликати, відзивати; кликати назад ( людину); брати назад ( заяву)

8) дiaл.; юp. подавати апеляцію, оскаржувати

9) миcл. відкликати, відзивати ( собаку)

1) освоєння землі

2) поліпшення ґрунту, меліорування

1) виправлення, поліпшення, переробка; перевиховання

2) c-г. освоєння ( землі); меліоративні роботи, меліорація

3) утилізація, переробка або промислове використання відходів

4) cпeц. відновлення, регенерація; рекультивація ( земель)

5) протест; юp., кoм. претензія; рекламація; ( for) вимога про повернення ( чого-небудь); витребування ( справи)

6) вiйcьк. відновлення ( матеріальної частини е майна)

СИНТЕТИЧНА ТЕОРІЯ ЕВОЛЮЦІЇ (СТЕ) - цілісна система поглядів на субстрат, причини, рушійні сили, закономірності та наслідки еволюційного процесу, сучасний дарвінізм. Сформувалась переважно в ЗО - 40-х рр. XX ст. завдяки дослідженням Вавілова, Гаузе, Тимофеєва-Ресовського (Росія), Добржанського, Гершензона, Шмальгаузена (Україна), Елтона, Симпсона, Майра (США), Хакслі (Англія), Ренша (Німеччина) та ін. У становленні СТЕ поважну роль зіграло експериментальне вивчення екологічної диференціації виду, створення математичної теорії боротьби за існування, вчення про організм як ціле в індивідуальному та історичному розвитку В. изначальними методологічними чинниками синтезу виступили популяціоцентризм, імовірнісний аналіз та моделювання, проведення вимог точних наук у біології. Основні положення СТЕ: еволюція є процесом створення нових та підтримання існуючих пристосувань (адаптацій); найменша еволюціонуюча одиниця - популяція, головна рушійна сила - природний добір, основний матеріал для добору - мутаційна мінливість; контроль еволюції здійснюється у процесі боротьби за існування. Структурно СТЕ складається з теорій мікро- та макромегаеволюції. Теорія мікроеволюцїї вивчає незворотні перетворення генетико-екологічної структури популяцій, які можуть привести до формування нового виду; теорія макроеволюції - походження надвидових таксонів (родів, родин, рядів, класів), основні напрями та закономірності розвитку життя на Землі; теорія мегаеволюції - походження таксонів найвищого рангу (типів, царств), виникнення самого життя та людини. СТЕ стимулювала розробку низки конкретних теорій еволюції, котрі пояснюють особливості історичного розвитку основних рівнів та форм організації живого, а також законів зміни самих законів розвитку (еволюції еволюції). Це дозволило осягнути еволюцію як єдиний і разом з тим множинний потік самоорганізації сущого. Для сучасного етапу розвитку СТЕ характерні відкриття, котрі істотно поглиблюють бачення феномена еволюції: з'ясування біохімічної єдності та спільності генетичного коду для всього живого, розуміння екологічної ніші виду як сукупності його адаптивних можливостей щодо освоєння довкілля, унікальності біосистем дозволяють обґрунтувати хід еволюції як складної системи авторегулюючих циклів, простежити взаємодію стабілізуючої та дестабілізуючої форм природного добору, співвідношення стазису та зміни (періодів відносної стабілізації та бурхливих змін у розвитку виду). Нарешті, в межах теорії антропогенезу та вчення про біосфери сформульовано бачення людини як видової істоти, котра є домінантною в біосфері, перетворює її в свою монопольну екологічну нішу, що робить людину відповідальною і за організацію біосфери, і за темпи та напрями подальшої еволюції біоти. Водночас СТЕ не дає задовільного пояснення деяким ключовим проблемам еволюції: постання екосистем, еволюційне значення макромутацій, феномен життєвих форм (екобіоформ) тощо.

1. n

1) кордон; рубіж

2) прикордонна смуга

3) межа, межі

4) амер. межа просування переселенців

5) прикордонна фортеця, прикордонний форт

2. v

бути межею; обмежувати

* * *

1) кордон, рубіж; прикордонна смуга

2) межа, границя

3) aмep.; icт. "фронтир", нові землі, зайняті піонерами ( на заході США); район освоєння, освоювана територія; нові можливості; перспективи, що відкриваються

4) (pl) передній край, нова галузь ( науки або техніки)

1) кордон, рубіж; прикордонна смуга

2) межа, границя

3) aмep.; icт. "фронтир", нові землі, зайняті піонерами ( на заході США); район освоєння, освоювана територія; нові можливості; перспективи, що відкриваються

4) (pl) передній край, нова галузь ( науки або техніки)

1) струс, струшування

2) поштовх, удар

3) дрижання, трясіння; тряска; вібрація

4) тремтіння, дрож

5) (the shakes) пропасниця; озноб

6) (the shakes) страх

7) потрясіння, шок

8) розм. мить

9) тріщина

10) амер. морозовина

11) муз. трель

v (past shook; p.p. shaken)

1) трясти, струшувати

2) тремтіти, дрижати; трястися

3):

to shake hands with smb., to shake smb.'s hand, to shake smb. by the hand — потиснути комусь руку, обмінятися з кимсь потиском рук

4) коливати; хитати; гойдати

5) хитатися

6) потрясати, хвилювати

7) похитнути, ослабити, підірвати

8) муз. виконувати трель

9) розм. обікрасти

* * *

1) струс, струшування

2) поштовх; удар

3) тремтіння, тряска; вібрація; тремтіння, дрож

4) ( the shakes) лихоманка, озноб; біла гарячка; страх

5) потрясіння, шок

6) мить

7) pl важливість, значення

8) молочний коктейль ( milk shake)

9) шейк ( танець)

10) тріщина (у дереві, землі); cл. морозобоїна

11) мyз. трель

1) трясти, струшувати; тремтіти; трястися; потискувати ( руку)

2) качати, хитати, гойдати; гойдатися, хитатися

3) потрясати, хвилювати

4) зробити ривок

5) збовтувати ( shake up)

6) cл. позбутися, відскіпатися; ушитися ( від кого-небудь)

7) похитнути, послабити, підірвати

8) мyз. виконувати трель

9) aвcтpaл.; cл. обікрасти